Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Рядки, які знає кожен українець, як і пісня «Плине кача», увійшли в життя разом з трагізмом Майдану, зрадою Росії і страхом війни. Герої Майдану і АТО змінили не лише політичну палітру, але життя багатьох людей. В соціальних мережах стали популярні статуси «Коли даватимеш хабара, пам’ятай, що кров небесної сотні на твої руках»; «Я буду захищати правду, навіть коли залишуся сам»…Сльози наповнюють очі, коли переглядаємо звірства російських фашистів, чеченських найманців і їхніх помічників – бандитів з України. Кращі потуги народу з’єдналися у боротьбі…
Нове покоління українців підняло прапор боротьби за незалежність. Діти і молодь, виховані на фундаменті демократичних цінностей навіть у школі роблять усе для своєї країни. Гідна поведінка, добре навчання – це щоденна праці в імя майбутнього України.
В ці нелегкі для народу дні учні, вчителі, дирекція школи теж практичними вчинками долучаються до допомоги воїнам - героям України. Так у вересні колектив школи зібрав пожертви для лікування поранених солдат, а кожен учень передав особистий лист для солдата – захисника України. Випускниця школи, Заморська Леся подарувала збірки своїх віршів «На лінії вогню». Пожертви та листи були передані у руки бійцям, що лікуються у воєнному госпіталі збройних сил в Києві (вул. Шпитальна18). Кожний лист, малюнок, вияв підтримки та розуміння, допомагав солдатам повернути надію, віру, додавав сили для життя і боротьби.
Учні школи та жителі села вдячні вчителям за школу патріотизму, взірець людяності та доброти. Особистий приклад вчителів – це найкращий метод виховання дітей.
Учні сьомого класу.
|